ПЕРШИЙ РАЗ У ПЕРШИЙ

КЛАС…

• Підтримайте в дитині намагання стати школярем. Ваша зацікавленість у його шкільних справах, серйозне відношення до його перших досягнень і можливих труднощів допоможуть першокласнику підтвердити значимість його нового статусу та діяльності.

• Обговоріть з дитиною ті правила та норми, з якими він зустрівся у школі. Поясніть йому необхідність і доцільність їх.

• Складіть разом з першокласником розпорядок дня, слідкуйте за його виконанням.

• Не пропускайте труднощів, можливих у дитини на початковому етапі оволодіння учбовими навичками. Якщо у першокласника, наприклад є логопедичні проблеми, постарайтесь справитися з ними на першому році навчання.

• Якщо Вас щось непокоїть в поведінці дитини, не соромтесь звертатися за порадою і консультацією до учителя чи шкільного психолога.

• Зі вступом до школи в житті Вашої дитини з’явилася людина більш авторитетна, ніж Ви. Це вчитель. Поважайте думку першокласника про свого вчителя.

• Навчання – це нелегка і відповідальна праця. Вступ до школи суттєво змінює життя дитини, але не повинен позбавляти їх радощів, ігор. У першокласника повинно залишатися вдосталь часу для ігрових занять.

ЯК ЗНАЙТИ ШЛЯХ ДО

БЕЗКОНФЛІКТНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Батькам може здатися неочікуваним той факт, що дітям потрібні порядок і правила в сім’ї, вони хочуть і ждуть їх. Правила і розумний розпорядок дають дитині відчуття безпеки. І якщо з цього приводу у Вас існують проблеми, то швидше за все справа не в самих правилах, а в способах їх «впровадження».

Тому ми розглянемо правила, з допомогою яких можна налагодити і підтримати в сім’ї безконфліктну дисципліну.

Правила про правила

1. Правила повинні бути обов’язковими в житті кожної дитини.

2. Правил не може бути дуже багато, і вони повинні бути гнучкими.

3. Батьківські вимоги не повинні вступати у явне протиріччя з найважливішими потребами дитини. Дитині не можна забороняти бігати, стрибати, малювати, шумно грати… Все це і багато іншого – прояв природних і важливих для розвитку дитини потреб.

4. Дорослі повинні узгодити правила між собою. Навіть якщо один з батьків не згоден з вимогами іншого, краще в цю хвилину промовчати , а потім уже без дитини обговорити суперечності.

5. Тон пред’явлення вимог або вираження заборони повинен бути дружньо-пояснювальним, а не зверхнім. Пояснення повинно бети коротким і повторюватися один раз. Речення слід будувати в безособовій формі. Краще сказати:»цукерки їдять після обіду», ніж «Не смій їсти цукерки!».

6. При покаранні дитини краще заборонити йому хороше, ніж робити йому погане.

Аксіоми гуманної педагогіки

Уявіть Землю, яка летить у Космосі. І скажіть їй лагідні слова; пошліть добрі думки своїм дітям; закрийте очі – і пошліть вітання своїм батькам; побажайте успіху вчителю, що стоїть перед вами. Хто прекрасно і широко мислить – той зрощує свій дух.

Якщо дитина вам що-небудь принесе – обов’язково похваліть зроблене, і вона зробить ще. Складіть книгу із сторінок які принесе вам дитина, скажіть, шо ви дали друзям її почитати, – створіть для кожного уявне штучне середовище.

Дитина має бути впевнена, що вона всім потрібна і цікава.

Батькам про дітей

• Дітей вчить те, що їх оточує.

• Якщо дитину часто критикують – вона вчиться засуджувати.

• Якщо до дитини часто відносяться з полегкістю – вона вчиться бути терплячою.

• Якщо дитину часто висміюють – вона вчиться бути

несмілою, скутою.

• Якщо дитину часто хвалять – вона вчиться оцінювати.

• Якщо дитина живе з почуттям безпеки – вона вчиться вірити.

• Якщо дитині часто демонструють ворожість – вона вчиться битися.

• Якщо дитину часто соромлять – вона вчиться почувати себе винною.

• Якщо дитину часто підбадьорюють – вона вчиться бути впевненою в собі.

• Якщо з дитиною бути чесною – вона вчиться справедливості.

• Якщо з дитиною часто згоджуються – вона вчиться добре до себе відноситися.

• Якщо дитина живе у атмосфері дружби і почуває себе потрібною – вона вчиться знаходити у цьому світі любов.

ПАМ'ЯТКА БАТЬКАМ ВІД ДИТИНИ

1. Не робіть для мене та за мене те, що я у змозі зробити для себе сам. Я можу продовжувати використовувати вас як прислугу.

2. Не вимагайте від мене негайних пояснень. Я іноді й сам не знаю, чому поводжусь так, а не інакше.

3. Не піддавайте занадто великому випробуванню мою чесність. Будучи заляканий, я легко перетворююсь на брехуна.

4. Нехай мої страхи та побоювання не викликають у вас занепокоєння. Інакше я буду боятися ще більше. Покажіть мені, що таке мужність.

5. Не давайте обіцянок, яких ви не зможете виконати, - це похитне мою віру у вас.

6. Не чіпляйтесь до мене та не гарчіть на мене, а то я буду захищатися, прикидатися глухим.

7. Не захищайте мене від наслідків власних помилок. Я, як і ви, учусь на власному досвіді.

8. Не забувайте: я люблю експериментувати, не лайте, якщо розібрав нову машину (іграшку), допоможіть мені її зібрати.

9. Не поправляйте мене у присутності сторонніх людей, поговоріть зі мною пізніше, наодинці.

10. Не намагайтесь від мене відгородитись, коли я поставив відверті запитання. Якщо ви не будете на них відповідати, я взагалі перестану ставити їх вам і буду шукати інформацію десь на стороні.

11. Я відчуваю, коли вам важко та складно. Не ховайтесь від мене. Довіряйте мені - і я буду довіряти вам.

12. Не турбуйтесь, що ми проводимо разом занадто мало часу. Для мене важливо, як ми його проводимо.

13. Не лякайте мене ременем, кийком.... Це привчить мене до того, що враховувати треба тільки силу.

10 ПОРАД БАТЬКАМ ПЕРШОКЛАСНИКІВ

Навчіть дитину орієнтуватися в часі й не навантажуйте

її новою інформацією

От-от і у вашої дитини розпочнеться в житті новий етап – вперше піде до школи. Від того, наскільки безболісним стане для неї цей перехід, багато в чому залежатиме любов-нелюбов малюка до школи, а відповідно, і його шкільні успіхи. Тому професійні педагоги радять за останні літні деньки підготувати дитину до нового кроку. Валерія Кукса, дитячий психолог Київського центра сімейної дитячої психології запропонувала 10 порад для батьків, як це найкраще зробити.

1. Не перевантажуйте новою інформацією.

За час, що залишився, ніяких «хвостів» не підтягнете. А якщо насідати на дитину із читанням і рахуванням, можна викликати в неї негативні емоції із приводу школи. Звичайно, почитати трошки, порішати нескладні приклади можна, але все це повинне відбуватися в ігровій, непримусовій формі. Крім того, дошкільнятам важливо по кілька разів читати ті самі книжки. Вони, впізнаючи «матеріал», намагаються підказати оповідачеві, що буде далі, поправляють, якщо він припустився неточності. Це виробляє в них активність, і тоді їм буде абсолютно нескладно вже на першому уроці висловити свою «дорослу думку».

2. Розповідайте позитивні історії зі свого шкільного життя

Важливо сформувати в майбутнього школяра позитивне ставлення до школи. Якщо дитина хоче вчитися й упевнена, що в школі цікаво, тоді неминучий стрес, пов'язаний з новими правилами й розпорядком дня, великою кількістю незнайомих людей, буде успішно переборено. Для цього частіше розповідайте малюкові кумедні історії зі свого шкільного життя.

3. Не наголошуйте на оцінках  

Багато батьків припускаються грубої помилки, коли починають стращати: «Читай, а то двійки мені приноситимеш». Навпаки - важливо акцентувати увагу дитини на процесі навчання (ти довідаєшся багато нового, у тебе з'являться нові друзі, ти станеш розумним), а не на гарних оцінках, які взагалі краще не згадувати.

4. Не лякайте школою

У жодному разі не ведіть при дитині розмови, що в нього «закінчилося дитинство», у нього, мовляв, бідненького, починаються трудові будні. Навіть в жартівливій формі не лякайте школою. Не вартує при маляті також обговорювати майбутні витрати, нарікаючи на дорожнечу форми чи канцтоварів.

5. Купуйте шкільні приналежності разом із дитиною

Усі шкільні приналежності варто купувати з дитиною, тоді вона виявляється залученою в процес підготовки до першого вересня. Нехай маля сам вибере собі портфель, ручки, олівці, зошити. А вдома не ховайте покупки в шафу - най дитина звикне до нових речей. Нехай вона складає портфель, носить його квартирою, розкладає на столі зошита й олівці, тоді прості вказівки вчителя: «Дістаньте ручку або зошит у лінійку» не викличуть у неї труднощів: вона чітко знатиме, де в неї що лежить. Добре також із дитиною погуляти біля школи..

6. Грайте в школу  

Нехай всі іграшки підуть у перший клас, а найулюбленіша мама стане вчителькою. У такій грі можна пояснити основні шкільні правила: як сидіти за партою, як відповідати на уроці, як попроситися в туалет, що робити на переміні (15-хвилинні «уроки» повинні чергуватися п'ятихвилинними «перемінками»).

7. Почніть жити за новим розпорядком

За місяць до школи потрібно плавно підганяти режим дня до нового розпорядку. Намагайтеся, щоб дитина лягала спати не пізніше десятої вечора, а вставала о 7-8 ранку. Поясніть, що потрібно зробити перед сном: зібрати портфель, приготувати одяг. Все це допоможе маляті краще зрозуміти, як формується його день.

8. Потоваришуйте дитину з годинником  

Необхідна для школи навичка - орієнтація в часі. Якщо маля ще не розбирається, котра година, навчить її. Багатьом дитям легше орієнтуватися по електронних годинниках. Дитина повинна знати, що значить чверть години, півгодини, через годину. Повісьте в її кімнаті годинник, аби дитина могла по них дізнаватися, який час. Під час читання, гри або їжі можна поставити годинники на стіл і звернути увагу малюка на те, у скільки почалася дія й у скільки вона закінчилося.

9. Більше командних ігор

Щоб розвити в маляті вміння підкорятися шкільним правилам, використовуйте командні ігри. Завдяки їм дитина засвоїть, що є правила, які треба виконувати, і що від цього залежатиме результат. Ще один важливий урок, який дають маляті командні ігри, - це спокійне ставлення до програшу.

10. Тренуйте увагу і пам’ять

Гарна гра на уважність: усім дається однаковий текст, засікається час і потрібно якнайбільше і якнайшвидше знайти й викреслити літер «с». Проводьте спочатку «заняття» по 10 хвилин, і поступово доведіть до 15 - до тривалості уроку в школі. Тоді дитини не будуть так лякати нескінченні хвилини занять. Ще можна часто грати у «Відвернися й назви». Розкладіть на столі іграшки й дайте дитині подивитися на них протягом 1-ї хвилини. Потім вона відвертається й називає іграшки, що лежать на столі. Ускладнюйте завдання: додавайте іграшки, скорочуйте час на запам'ятовування. Можна замінити іграшку іншою - дитина, повернувшись, повинна розповісти, що змінилося.