Що робити, якщо тебе дражнять у школі?

4 кроки для розв’язання проблеми

Чи знаєш ти, що за статистикою в Україні з тією чи іншою формою булінгу стикається 49% учнів шкіл? Більшість з них не знають, як правильно поводитися у ситуації, коли з тебе знущаються інші, не розповідають батькам чи вчителю про проблему, що існує, і стають жертвами булінгової поведінки інших дітей.

А ти знаєш, як реагувати, коли тебе дражнять чи обзивають? Перш за все запам’ятай твердо та назавжди: знущаються не тому, що ти якійсь “не такий”, причина у характері тих, хто ображає. У будь-якому колективі може знайтися людина, якій приємно, коли іншому погано, тож винен не ти.

Друге важливе правило: розмовляй з батьками, розповідай вчителю, поділись з дорослим, якому довіряєш. Дуже круто, якщо дитина здатна сама вирішити свої проблеми, проте шкільний булінг – не той випадок, коли варто впоратися самостійно.

Пропонуємо 4 простих кроки, які можуть допомогти уникнути
серйозних проблем:

1. Говори.

“Будь ласка, я прошу тебе припинити робити це!” Не вагайся сказати про те, що тобі не подобається така поведінка, обов’язково зазнач, що ти не припустиш подібних дій до себе. Говори спокійно, твердо, впевнено. Ти маєш право казати про те, що тобі не до вподоби.

2. Ігноруй.

Важко не залучатися у конфлікт, якщо тебе провокують на нього, але це важливо: якщо людина не відповідає на агресію і взагалі не реагує на цькування, у багатьох випадках подібні дії припиняються, бо пропадає інтерес.

3. Йди.

Піти вчасно – дуже важливо, і чим раніше ти зможеш вийти із зони конфлікту, тим більше шансів на те, що він не набуде загрозливих масштабів.

4. Звернись по допомогу.

Просити про допомогу – не соромно: це не свідчіть про твою слабкість, це говорить про те, що ти розумієш серйозність ситуації, грамотно оцінюєш можливі наслідки і достатньо рішучій, щоб залучити дорослих у розв’язання проблеми.

Як побороти булінг: інструкція для дітей, батьків та вчителів 

ЩО ТАКЕ БУЛІНГ ТА ЯКІ ЙОГО ПРИЧИНИ

Булінг – це агресивна і вкрай неприємна поведінка однієї дитини або групи дітей по відношенню до іншої дитини, що супроводжується постійним фізичним і психологічним впливом.

Кривдники можуть знайти безліч причин щоб цькувати дитину: зовнішність, що не вписується у загальноприйняті рамки, поведінка, думки, які не збігаються з думкою більшості, тощо.

Яскравими прикладами булінгу є словесні образи, навмисне неприйняття дитини до колективу, шантаж та навіть побиття.

"Успіхи у навчанні, матеріальні можливості та навіть особливості характеру можуть стати основою для булінгу. Крім того, жертвою булінгу може стати також той, кому складно спілкуватися з однолітками, хто поводиться відлюдкувато чи, навпаки, провокативно", – зауважують психологи.

Частіше за все люди, що цькують, вважають, що це смішно і в цьому немає великої проблеми чи трагедії, а також, що дорослі не будуть звертати на це увагу.

ЯК ВІДРІЗНИТИ БУЛІНГ ТА СВАРКУ МІЖ ДІТЬМИ

Булінг супроводжується реальним фізичним чи психологічним насиллям: жертву висміюють, залякують, дражнять, шантажують, б'ють, псують речі, розповсюджують плітки, бойкотують, оприлюднюють особисту інформацію та фото в соціальних мережах.

У ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони: той, хто переслідує, той, кого переслідують та ті, хто спостерігають.

Якщо булінг відбувся, він може повторюватися багато разів.

ЯК ЗРОЗУМІТИ, ЩО ВАШУ ДИТИНУ ПІДДАЮТЬ ЦЬКУВАННЮ

Перше, що треба зрозуміти – діти неохоче розповідають про цькування у школі, а тому не слід думати, що у перший же раз, коли ви спитаєте її про це, вона відповість вам чесно. Тому головна порада для батьків – бути більш уважними до проявів булінгу.

Якщо ваша дитина стала замкнутою, вигадує приводи, щоб не йти до школи, перестала вчитись, то поговоріть з нею. Причина такої поведінки може бути не у банальних лінощах. Також до видимих наслідків булінгу відносять розлади сну, втрату апетиту, тривожність, низьку самооцінку. Якщо дитину шантажують у школі, вона може почати просити додаткові гроші на кишенькові витрати, щоб відкупитись від агресора.

Якщо цькуванню піддають вашу дитину, то обережно почніть з нею розмову. Дайте зрозуміти, що вам можна довіряти, що ви не будете звинувачувати її у тому, що вона стала жертвою булінгу.

Розкажіть дитині, що немає нічого поганого у тому, щоб повідомити про агресивну поведінку щодо когось учителю або принаймні друзям. Поясніть різницю між “пліткуванням” та “піклуванням” про своє життя чи життя друга/подруги.

Також не слід у розмові з дитиною використовувати такі сексистські кліше, як "хлопчик має бути сильним та вміти постояти за себе", "дівчинка не повинна сама захищатись" та інші. Це тільки погіршить ситуацію.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ТИ СТАВ ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

Перше і найголовніше правило – не тримати це у секреті. Розкажи друзям, знайомим чи рідним про те, що тебе ображають у школі, цього не слід соромитись.

Інколи допомогти з вирішенням складної ситуації у школі може абсолютно не пов’язана з цим людина: тренер у секції, куди ти ходиш після школи, або вчитель, до якого ти ходиш на додаткові заняття.

Також не слід звинувачувати себе у тому, що тебе цькують. Ми говорили раніше, що кривдникам легко знайти жертву булінгу, адже для цього слід просто якось відрізнятись від оточуючих.

Якщо цькування у школі перетворились зі словесних на фізичні – йди до директора школи або завуча та докладно розкажи їм про це. Також повідом про ситуацію батьків.

Якщо у школі є психолог, то можна сміливо звернутись до нього, щоб відновити відчуття впевненості у своїх силах та зрозуміти, як діяти далі.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ ЦЬКУВАННЯ

Якщо цькують твого друга чи подругу, то одразу звернись до дорослих: вчителя, старших товаришів, родичів, батьків тощо.

Якщо твій друг чи подруга поділилися з тобою, що вони потрапили у ситуацію булінгу, обов’язково говори з ними про це — вони потребують твоєї підтримки.

У жодному разі не слід приєднуватись до групи, що цькує, та висміювати проблеми свого друга чи подруги.

Якщо ви дорослий, який потерпав від булінгу колись, то не проходьте повз. Спробуйте захистити дитину, яку ображають. При цьому не слід ображати дітей, які цькують, адже деякі роблять це, тому що самі постраждали від насильства (вдома, у спортивній секції, в іншій школі тощо). У таких випадках вони можуть виміщати свій біль через знущання і приниження слабших за себе.

Деякі діти булять, щоб ловити на собі захоплені погляди оточуючих, а відчуття переваги над іншими приносить їм задоволення. До того ж, нападаючи на когось вони захищаються від цькування. Іноді такі діти дуже імпульсивні і не можуть контролювати свій гнів. У таких випадках справа нерідко доходить і до фізичного насильства.

Спробуйте повідомити про булінг людей зі школи, де це відбувається, або батьків дитини.

ЩО РОБИТИ, ЯКЩО ІНШИХ ЦЬКУЄШ ТИ

Зрозумій, булінг – це твої дії, а не твоя особистість. Ти можеш ними керувати та змінювати на краще. Пам’ятай, що булінг завдає фізичного та емоційного болю іншому, а тому подумай, чи дійсно ти цього прагнеш? Деякі речі можуть здаватися смішними та невинними, проте вони можуть завдати шкоди іншій людині.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ, ЯКА ЦЬКУЄ ІНШИХ

Ми вже казали, що в ситуації булінгу завжди беруть участь три сторони, а тому, коли ви дізнались про цькування у школі, не слід забувати про тих, хто ображає. Психологи зауважують, що дитині, яка булить інших, увага та допомога потрібна не менше, ніж тій, яка страждає від булінгу.

Відверто поговоріть з нею про те, що відбувається, з'ясуйте як вона ставиться до своїх дій і як реагують інші діти. Ви можете почути, що "всі так роблять", або "він заслуговує на це". Уважно вислухайте і зосередтеся на пошуці фактів, а не на своїх припущеннях.

Не применшуйте серйозність ситуації такими кліше, як "хлопчики завжди будуть хлопчиками" або "глузування, бійки та інші форми агресивної поведінки — просто дитячі жарти і цілком природна частина дитинства".

Ретельно поясніть, які дії ви вважаєте переслідуванням інших. До них відносяться: цькування, образливі прізвиська, загрози фізичного насильства, залякування, висміювання, коментарі з сексуальним підтекстом, бойкот іншої дитини або підбурювання до ігнорування, плітки, публічні приниження, штовхання, плювки, псування особистих речей, принизливі висловлювання або жести.

Спокійно поясніть дитині, що її поведінка може завдати шкоди не тільки жертві, а й усім оточуючим. І щодалі це заходитиме, тим гірше булінг впливатиме на всіх учасників.

Дайте зрозуміти дитині, що агресивна поведінка є дуже серйозною проблемою, і ви не будете терпіти це в майбутньому. Чітко і наполегливо, але без гніву, попросіть дитину зупинити насильство. Скажіть дитині, що їй потрібна допомога, а тому ви тимчасово триматимете зв'язок з учителями, щоб упевнитись — дитина намагається змінити ситуацію.

Загрози і покарання не спрацюють. Можливо, на якийсь час це припинить булінг, та в перспективі це може тільки посилити агресію і невдоволення. Буде зайвим концентрувати увагу на відчуттях дитини, яку булять. Той, хто виявляє агресію, як правило відсторонюється від почуттів іншої людини.

Пам'ятайте, що агресивна поведінка та прояви насильства можуть вказувати на емоційні проблеми вашої дитини та розлади поведінки. 

ЯК  ЗАХИСТИТИ ДИТИНУ  ВІД  БУЛІНГУ

(рекомендації  для  батьків)

      Булінг ( від  анг. bully – хуліган, задирака, насильник)  визначається як утиск, дискримінація, цькування. Вчені  визначають  шкільний  булінг  як  тривалий  процес  свідомого  жорсто-кого  ставлення  з  боку  однієї  дитини  або  групи  дітей  до  іншої  або групиінших  дітей.

10 ознак, які свідчать про те, що ваша дитина страждає від булінгу

Коли вранці ваша дитина іде до школи, з якими думками ви її відпускаєте? Про що хвилюєтесь, на що сподіваєтесь, з якими мріями проводжаєте? Нам всім хочеться вірити, що з сином або донькою все буде гаразд, але, на жаль, іноді ми не помічаємо очевидного. У сподіваннях, що дитина ніколи не стане жертвою булінгу, закриваємо очі на той факт, що булінг – це жахлива реальність у сучасному суспільстві.

Частіше за все діти, які стають жертвами булінгу, не звертаються по допомогу до вчителів, батьків, тож наша задача як дорослих – вчасно помітити проблему та протягнути руку дитині. На що треба звертати увагу, щоб не пропустити тривожні сигнали, які посилають жертви булінгу?

10 ознак, що ваша дитина є об’єктом булінгу у школі:

1. Дитина не може пояснити причини виникнення ран, синців або саден або пояснює з труднощами.
2. Речі часто пошкоджені або взагалі зникають (одяг, книжки, іграшки, електронні пристрої тощо).
3. Дитина часто відчуває себе погано або вдає хворою (головні болі, болі у животі).
4. Зміна харчових звичок (включаючи пропуски приймання їжі, переїдання, повернення зі школи голодним тощо).
5. Нічні кошмари та інші проблеми зі сном.
6. Відсутність бажання йти до школи, втрата інтересу до навчання, погіршення успішності.
7. Уникання соціальних заходів, переривання контактів з друзями.
8. Булінгова поведінка дитини по відношенню до молодших братів та сестер або інших дітей.
9. Відчуття безпорадності, зниження самооцінки, інші зміни особистості (дитина може стати більш стриманою, сумною, різкою).
10. Випадки саморуйнівної поведінки – травмування себе, звинувачення без причини, втеча з дому, суїцидальні розмови.

  Батьки  можуть  допомогти  дитині  не  стати  жертвою  булінгу, тобто  здійснити  первинну  профілактику. Для  цього :

• Налагодьте  стосунки  із вчителями  та  однокласниками, беріть  участь  в  заходах, до  яких  залучають  і  батьків.

• Допоможіть  дитині  стати  упевненою  у  собі  і  знайти  друзів. Запрошуйте  однокласників  дитини, а особливо  тих, кому  вона  симпатизує, якомога  частіше  до  себе  у  гості. Дитині  потрібні  люди, які  не  дадуть  її  образити.

• Допоможіть  дитині  стати  членом  класного  колективу, а  не  просто  ходити  на  навчання; не  налаштовуйте  дитину  проти  шкільних  заходів, навіть  якщо  вони  можуть  здаватися  вам  непотрібними.

• У  випадку  завищеної  самооцінки  поясніть  дитині, що  цього  не  потрібно  показувати  оточуючим, що  у  будь-якої  дитини  є  свої  недоліки  та  переваги ; і   якщо  вона  досягає  успіху  в  математиці, наприклад, то  не  обов’язково  у  неї  будуть  успіхи  в  фізкультурі  або  чомусь  іншому.

• Будьте  прикладом  спокійного,ввічливого  ставлення  до  оточуючих,зберігаючи  при  цьому  особисту  автономність  та  самодостатність.

• Розкажіть дитині,   що  не  потрібно  боятися  постояти  за  себе  чи  когось  іншого. ВАЖЛИВО  ДІЯТИ!

Загальні психологічні характеристики ймовірного

кривдника (буллера)

Дитина ймовірно може бути схильною до булінгу (цькування), якщо вона:

●домінантна особистість, схильна самостверджуватися з використанням сили;

●неврівноважена, імпульсивна, легко фрустрована, швидко збудлива;

●демонструє терпимість до насильства;

●схильна порушувати правила;

●не проявляє співпереживання тим дітям, які зазнали нападок;

●часто ставиться агресивно до дорослих;

●проявляє і проактивну (свідому) агресію (наприклад, для досягнення мети), і

реактивну (вимушену або стимулювану чиїмось діями) агресію (зокрема, у відповідь на

провокацію).

Загальні психологічні характеристики ймовірної жертви

булінгу (цькування)

Дитина ймовірно може бути жертвою буллінгу (цькування), якщо вона:

●тиха, обачлива, чутлива, яку можна легко зворушити і фруструвати;

● невпевнена, має низьку самооцінку;

●не має друзів, соціально ізольована;

●може боятися, що їй заподіють шкоду;

●може бути тривожною і пригніченою;

●фізично слабкіша, ніж більшість однолітків;

●вважає, що легше проводити час із дорослими (батьками,

вчителями/вчительками, тренерами/тренерками), ніж з однолітками.

Ознаки булінгу (цькування) для діагностики

Дитина ймовірно потерпає від булінгу (цькування), якщо вона:

●приходить додому в пошкодженому одязі чи загубленими речами;

●має поранення, синці, подряпини;

●має мало друзів, або зовсім їх не має;

●боїться йти до закладу освіти, сідати в автобус, брати участь в активностях з

однолітками;

●обирає незвичний шлях, коли повертається додому;

●втрачає інтерес до навчання або починає навчатись набагато гірше, ніж зазвичай;

●виглядає пригніченою, сумною, заплаканою, без настрою, коли приходить

додому;

●часто жаліється на головний біль, болі в шлунку, інші фізичні негаразди;

●тривожно спить, часто бачить погані сни;

●втрачає апетит;

●проявляє тривогу і низьку самооцінку.

Пам’ятка для вчителя.

Ознаки булінгу (цькування): на що треба звернути увагу

●занадто емоційна атмосфера в групі (класі);

● виокремлення певних учнів/учениць від решти;

●«перегрупування» дружніх кіл;

●коли діти припиняють спілкування, замовкають при появі дорослого/дорослої або вчителя/вчительки в приміщенні;

●кардинальна зміна поведінки окремої дитини – як сумна, закрита, пригнічена, так

і піднесена, жвава, агресивна;

●раптове зниження академічної успішності деяких дітей;

●часті хвороби та прогули навчальних занять окремої дитини, не притаманні їй до

цього часу.