ЗАТВЕРДЖЕНО

Наказ Міністерства освіти і науки

України

___________________ № _______

ЗАЯВКА

на проведення дослідно-експериментальної роботи за темою

«Система духовно-морального становлення підростаючої особистості

у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання» на базі

Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа№ 29»

Дніпропетровської міської ради

на 2016-2021 роки

Актуальність дослідження

Сьогодні Українська держава та її громадяни стають безпосередніми учасниками процесів, які мають надзвичайно велике значення для подальшого визначення, першою чергою, своєї долі, долі своїх сусідів, подальшого світового порядку на планеті. В сучасних важких і болісних ситуаціях викликів та загроз і водночас великих перспектив розвитку, кардинальних змін у політиці, економіці, соціальній сфері пріоритетним завданням суспільного поступу, поряд з убезпеченням своєї суверенності й територіальної цілісності, пошуками шляхів для інтегрування в європейське співтовариство, є визначення нової стратегії виховання як багатокомпонентної та багатовекторної системи, яка великою мірою формує майбутній розвиток української держави.

Інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, які накладаються на технологічну і комунікативну глобалізацію, міграційні зміни всередині суспільства, ідентифікаційні і реідентифікаційні процеси в особистісному розвитку кожного українця, відбуваються на тлі сплеску інтересу і прояву патріотичних почуттів і нових ставлень до історії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу.

Серед виховних напрямів сьогодні найбільш актуальними виступають патріотичне, громадянське виховання як стрижневі, основоположні, що відповідають як нагальним вимогам і викликам сучасності, так і закладають підвалини для формування свідомості нинішніх і прийдешніх поколінь, які розглядатимуть державу як запоруку власного особистісного розвитку, що спирається на ідеї гуманізму, соціального добробуту, демократії, свободи, толерантності, виваженості, відповідальності, здорового способу життя, готовності до змін.

Тому пріоритетними напрямами виховної спрямованості школи виділяємо:

всебічна підготовка до творчої праці з розбудови і захисту нашої держави, рідної духовної і матеріальної культури, а через них до участі у загальнолюдській культурі;

розкриття проблеми моральних і духовних цінностей  українського народу;

утвердження у свідомості молоді національної, культурної, мовної єдності, розуміння важливості для розвитку нації власної держави і необхідності розбудови її;

розкриття у змісті навчальних курсів історії, географії, української мови, літератури, етики, «Захист Вітчизни», правознавства національно-патріотичного зростання України;

формування толерантного ставлення до інших народів, культур і традицій;

утвердження гуманістичної моральності як базової основи громадянського суспільства;

культивування кращих рис української ментальності – працелюбності, свободи, справедливості, доброти, чесності, бережливого ставлення до природи;

формування мовленнєвої культури;

спонукання зростаючої особистості до активної протидії українофобству, аморальності, сепаратизму, шовінізму, фашизму.

Духовні цінності завжди пов’язані  з людськими потребами та інтересами у системі їх багатогранних суспільних відносин. Всі цінності сприймаються й усвідомлюються людиною в трьох аспектах:

в ідеальному вираженні – як система ідеалів;

у конкретному вербальному – у вигляді певних правил і норм;

у конкретному практичному – у вигляді набутих якостей, в їх практичному втіленні і реалізації через поведінку людини.

Патріотичне виховання спирається на загальнопедагогічні принципи виховання, такі як дитиноцентризм, природовідповідність, культуровідповідність, гуманізм, урахування вікових та індивідуальних особливостей. Водночас патріотичне виховання має власні принципи, що відображають його специфіку. Серед них:

принцип національної спрямованості, що передбачає формування національної самосвідомості, виховання любові до рідної землі, українського народу, шанобливого ставлення до його культури; поваги до культури всіх народів, які населяють Україну; здатності зберігати свою національну ідентичність, пишатися приналежністю до українського народу, брати участь у розбудові та захисті своєї держави;

принцип самоактивності й саморегуляції забезпечує розвиток у вихованця суб’єктних характеристик; формує здатність до критичності й самокритичності, до прийняття самостійних рішень; виробляє громадянську позицію особистості, почуття відповідальності за її реалізацію в діях та вчинках;

принцип  полікультурності передбачає інтегрованість української культури в європейський та світовий простір, створення для цього необхідних передумов: формування в дітей та учнівської молоді відкритості, толерантного ставлення до відмінних ідей, цінностей, культури, мистецтва, вірувань інших народів; здатності диференціювати спільне і відмінне в різних культурах, спроможності сприймати українську культуру як невід’ємну складову культури загальнолюдської;

принцип соціальної відповідності обумовлює потребу узгодження змісту і методів патріотичного виховання з реальною соціальною ситуацією, в якій організовується виховний процес, і має на меті виховання в дітей і молоді готовності до захисту Вітчизни та ефективного розв’язання життєвих проблем;

принцип історичної і соціальної пам’яті спрямований на збереження духовно-моральної і культурно-історичної спадщини українців та відтворює її у реконструйованих і осучаснених формах і методах діяльності;

принцип міжпоколінної наступності, який зберігає для нащадків зразки української культури, етнокультури народів, що живуть в Україні.

Теоретико-методологічна основа  

Проблема духовно-морального розвитку особистості неодноразово виступала предметом досліджень науковців у філософському, етичному та психологічному аспектах. Автори аналізують цей феномен в контексті формування гуманістичних духовно-моральних цінностей особистості (І. Д. Бех, В. А. Зосімовський, А. С. Макаренко, В. А. Сластьонін, В. О. Сухомлинський, К. Д. Ушинський, О. Є. Щербакова та ін.). 

Визначальне значення для нашого дослідження мають ідеї І. Д. Беха стосовно того, що основою морально-духовної самосвідомості, зокрема моральних установок та переконань, виступає моральна рефлексія як здатність індивіда осмислювати свої спонуки, наслідки власних дій та вчинків для себе самого та інших людей, здатність до узгодження цілей власної поведінки із засобами їх досягнення. Розуміння національно-патріотичного виховання має глибоку теоретичну традицію, що йде корінням в глибину століть. Вже у Платона є міркування про те, що батьківщина дорожче батька і матері. У більш розробленому вигляді любов до Батьківщини як вища цінність розглядається у працях таких мислителів як М. Макіавеллі, Ю. Крижанич, Ж.-Ж. Руссо, І. Г. Фіхте. Ідея патріотизму як основа об'єднання земель Батьківщини в боротьбі проти спільного ворога вже чітко звучить і в «Повісті временних літ». У міру визволення країни від чужоземного ярма і формування єдиної держави патріотичні ідеї знаходять матеріальну основу і стають однією з форм прояву державного патріотизму, найважливішим напрямом в діяльності державних і громадських інститутів. Багато мислителів і педагогів минулого, розкриваючи роль патріотизму в процесі особистісного становлення людини, вказували на їхній багатосторонній формувальний вплив. Так, наприклад, К. Д. Ушинський вважав, що патріотизм є не тільки важливим завданням виховання, але й могутнім педагогічним засобом: «Як немає людини без самолюбства, так немає людини без любові до батьківщини, і ця любов дає вихованню вірний ключ до серця людини і могутню опору для боротьби з його поганими природними, особистими, сімейними і родовими нахилами».

Актуальність даного дослідження полягає у необхідності відродження духовно-моральних орієнтирів становлення підростаючої особистості – майбутнього громадянина України, здатного до розвитку нації, держави через власну компетентнісну самореалізацію; формування у молодого покоління розвинутої патріотичної свідомості і відповідальності, почуття вірності, любові до Батьківщини, турботи про спільне благо, збереження та шанування національної пам’яті; збереження стабільності в суспільстві, соціальному та економічному розвитку країни, зміцнення її обороноздатності та безпеки.

Виходячи із зазначеного, і була вибрана тема дослідно-експериментальної роботи: «Система духовно-морального становлення підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання».

Мета дослідження полягає у створенні та апробації системи духовно-морального становлення цілісної, національно-патріотичної особистості, світогляд якої формується на її ціннісному ставленні до українського народу, Батьківщини, держави, нації.

Завдання дослідження:

на основі аналізу теоретичних джерел дослідити сутність, критерії та рівні духовно - морально зростання підростаючої особистості;

здійснити діагностику та  проаналізувати духовно-моральний стан учнів загальноосвітньої школи;

виявити та експериментально перевірити організаційні, психолого-педагогічні умови духовно-морального зростання підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання;

дослідити та апробувати сучасні виховні механізми, ефективні форми та методи роботи з дітьми та їхніми батьками щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання;

визначити особливості керівництва процесом реалізації Концепції національно-патріотичного виховання;

залучити сім’ї учнів до активної участі в розвитку духовно і фізично здорової, патріотично налаштованої зростаючої особистості;

створити належні умови для глибшого пізнання учнями себе, свого внутрішнього світу, уміння розкривати та творчо реалізовувати свої здібності й таланти в позитивному руслі;

використовувати можливості міжпредметних зв’язків, позашкільної освіти, зв’язків з громадськістю у духовно-моральному та національно-патріотичному становленні підростаючої особистості;

розробити психолого-педагогічну програму духовного-морального становлення учнів загальноосвітнього навчального закладу та методичне забезпечення цього процесу.

Гіпотеза наукового дослідження:

У процесі реалізації завдань Концепції національно-патріотичного виховання через створення відповідного навчально-виховного середовища, застосування ефективних технологій, здійснення системних заходів повинно відбутися духовно-моральне  становлення підростаючої особистості. 

Об’єкт дослідження:

Цілісна соціально-педагогічна система.

Предмет дослідження:

Система становлення духовно-моральних якостей підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

Науково-педагогічні принципи:

креативність - творча основа інноваційного потенціалу здійснення навчально-виховного процесу;

створення команди однодумців, спрямування їх діяльності на вирішення чітко визначених завдань, підтримка ініціатив та партнерства, формування комфортного мікроклімату для творчості;

гуманізація навчально-виховного процесу, співтворчість учителів, учнів, батьків, громадськості та спеціалістів у галузі національно-патріотичного виховання;

особистісно зорієнтоване навчання і виховання особистості як творця і проектувальника власного життя;

співробітництво в організації взаємодії з сім'єю, спираючись на єдність педагогічних, духовних, моральних вимог до особистості дитини;

доступність, системність та практична цілеспрямованість навчально-виховного процесу;

інноваційна управлінська діяльність, педагогічний менеджмент в процесі експерименту;

оптимізація навчально-виховного процесу;

навчання, що розвиває;

взаємозв'язок морального, духовного, естетичного, фізичного виховання і формування здорового способу життя;

індивідуальний підхід до виховання особистості з урахуванням природних, історичних, етносоціальних, етнопсихологічних  компонентів в соціумі;

установлення міжнародних зв'язків з організаціями, установами, закладами, фондами, робота яких пов'язана з ідеями духовно-морального та національно-патріотичного виховання особистості. Робота з інформаційними банками даних в Інтернеті, обмін досвідом.

         Основні методи дослідження:

теоретичні – вивчення, аналіз та узагальнення психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження з метою визначення теоретичних основ обраної теми, визначення сутності й змісту основних понять та психолого-педагогічних механізмів духовно-морального зростання підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання, порівняння, синтез, індукція та дедукція, класифікація, систематизація й узагальнення отриманих даних, проектування, моделювання;

  емпіричні – аналіз нормативних документів і інструктивно-методичних матеріалів, вивчення й узагальнення досвіду загальноосвітніх навчальних закладів з проблеми дослідження; педагогічне спостереження, опитування, бесіда, анкетування, інтерв’ювання, тестування;

         статистичні – методи математичної статистики з метою порівняльного аналізу результатів дослідження.

Основний метод дослідження – педагогічний експеримент.

Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягають у:  

розробці й обґрунтуванні змісту й структури понять «духовно-моральне зростання підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання»;

визначенні критеріїв, показників, рівнів ефективності духовно- морального і національно-патріотичного виховання на сучасному етапі, готовності вчителів до здійснення такої діяльності;

удосконаленні форм і методів підготовки батьків, учнів та вчителів до  інноваційного розвитку ЗНЗ.

Практичне значення одержаних результатів полягає у тому, що буде:

підвищено показники сформованості духовно-моральних якостей учнів школи;

впроваджено у практику нові форми виховної роботи в навчальному закладі;

визначено напрями модернізації традиційної виховної системи в інноваційну з урахуванням потенційних можливостей особистості  та запитів суспільства;

зібрано, систематизовано та упорядковано банк управлінських, педагогічних інновацій як методологічний ресурс проектування розвитку школи;

здійснено управління інноваційними процесами в школі та науково-методичний супровід інноваційної діяльності педагогів відповідно до науково-експериментального розвитку ЗНЗ;

використано розроблений діагностичний інструментарій для  інноваційного розвитку ЗНЗ;

залучено батьків, учнів, вчителів, громадськість до розроблення та апробації науково-методичного забезпечення інноваційного розвитку ЗНЗ.

Положення й висновки дослідно-експериментальної  роботи зможуть бути підставою для визначення нових підходів до педагогічних досліджень у галузі педагогічної інноватики, інноваційного менеджменту.

Вірогідність результатів експерименту забезпечуватиметься методологічною обґрунтованістю вихідних теоретичних положень; комплексним використанням теоретичних і емпіричних методів, відповідних об’єкту і предмету дослідження; об’єктивністю критеріїв, показників оцінки кількісних та якісних результатів педагогічного експерименту;  результатами практичного впровадження основних теоретичних положень наукового дослідження у роботу ЗНЗ.

База експерименту: Комунальний заклад освіти «Середня загальноосвітня школа № 29» Дніпропетровської міської ради.

Термін проведення експерименту: 2016 - 2021 роки.

Етапи дослідно-експериментальної роботи

І. Підготовчий етап (червень 2016 р. – травень 2017 р.):

1. Вивчення й аналіз передового педагогічного досвіду з проблеми дослідно-експериментальної роботи, організація науково-методичної підтримки експерименту.

2. Укладання угод про спільну науково-експериментальну роботу за темою дослідження з лабораторіями Інститутів педагогіки, проблем виховання, соціальної та політичної психології, педагогічної освіти та освіти для дорослих, інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України.

3. Розробка локального нормативно-правового забезпечення дослідно-експериментальної роботи.

4. Затвердження програми експерименту.

5. Вивчення потенційних можливостей суб'єктів дослідно-експериментальної роботи.

6. Визначення складу творчих груп учителів-дослідників за основною темою дослідно-експериментальної роботи.

7. Розробка та узгодження програм спільної діяльності суб’єктів дослідно-експериментальної роботи.

8. Підготовка та проведення педагогічних рад, тренінгів та семінарів для вчителів.

9. Формування структури змісту дослідно-експериментальної діяльності навчального закладу.

10. Створення лабораторій:

духовно-морального становлення особистості;

інформаційної культури;

національно-патріотичного виховання;

інтерактивних технологій духовно-морального становлення особистості;

апробації та впровадження науково-експериментальних розробок.

11. Підбиття підсумків І (підготовчого) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІІ. Концептуально-діагностичний етап (вересень 2017 р. - травень 2018 р.):

1. Опрацювання педагогічним колективом теоретико-методологічних засад дослідно-експериментальної роботи за темою дослідження.

2. Створення прогностичної моделі становлення цілісної, духовної, морально-етичної особистості, світогляд якої формується на основі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

3. Визначення критеріїв та показників рівня вихованості, сформованості духовно-моральних якостей учнів та їх національної культури.

4. Проведення моніторингу серед учнів для визначення рівня сформованості потенціалу духовно-моральних якостей особистості та національної свідомості.

5. Дослідження моніторингу батьківської думки щодо питань духовно-морального становлення підростаючої особистості.

6. Розробка програми наукової, науково-практичної підготовки педагогічного колективу за темою дослідження.

7. Планування інноваційної діяльності в умовах сучасного освітнього простору в даному напрямі.

8. Підбиття підсумків ІІ (концептуально-діагностичний) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІІІ. Формувальний етап (травень 2018 р. – вересень 2020 р.):

1. Експериментальна апробація, внесення коректив до прогностичної моделі становлення духовно-моральної, національно-патріотичної особистості. 

2. Розробка авторських інтегрованих програм із проблем духовно-морального, патріотичного спрямування.

3. Підбір та тиражування необхідних експериментальних матеріалів (тестів, завдань, анкет), визначення показників рівня сформованості духовно-моральних цінностей особистості.

4. Визначення тем, пов'язаних з національними, громадянськими, духовними та морально-етичними цінностями, інтегрування змісту навчальних предметів: українська мова та література, зарубіжна література, історія України, правознавство, «Захист Вітчизни»; розробка інтегрованих уроків та оформлення авторських науково-методичних матеріалів.

5. Використання у навчально-виховному процесі високохудожніх, гуманістичних творів літератури історичного, національно-патріотичного змісту.

6. Розроблення схеми та алгоритму науково-методичної діяльності з педагогами-експериментаторами.

7. Консультування та навчання вчителів, батьків з питань становлення духовно-моральної особистості.

8. Впровадження у навчально-виховний процес нових форм та методів освоєння духовно-моральних цінностей українського народу.

9. Створення системи проектної діяльності педагогів та учня.

10. Організація позакласних заходів з метою реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

11. Відпрацювання механізму ефективної взаємодії: учні-учителі-батьки (модель тріади).

12. Моніторингові дослідження навчально-виховного процесу і взаємодії  учнів-батьків-вчителів.

13. Підбиття підсумків ІІІ (формувального) етапу дослідно-експериментальної роботи.

ІV. Узагальнювальний етап (жовтень 2020 р. - червень 2021 р.):

1. Обробка і аналіз результатів експериментальної роботи.

2. Порівняння одержаних результатів із гіпотезою експерименту, з початковими прогнозами.

3. Аналіз непередбачених і побічних результатів експерименту.

4. Узагальнення результатів експерименту:

підготовка методичних рекомендацій щодо використання теоретичних і практичних здобутків експериментальної роботи;

цілісний опис дослідження;

підготовка науково-методичного звіту;

публікація у науково-методичних виданнях.

Очікувані результати:

         1. Сформованість перспективної моделі духовно-морального становлення підростаючої особистості у процесі реалізації Концепції національно-патріотичного виховання.

         2. Народження нових прогресивних технологій становлення духовного-моральної,  національно культурної особистості.

         3.Запровадження інформаційних, комп'ютерно-телекомунікаційних технологій із метою духовно-морального  становлення особистості.

         4. Зростання професійного рівня вчителів, активізація їх творчо-пошукової діяльності.

         5. Дослідження результативності впливу ключових положень дослідно-експериментальної роботи на розвиток національно-свідомої, висококультурної, успішної особистості.

Організаційно-кадрове забезпечення дослідно-експериментальної роботи

Науково-методична рада у складі:

науковий керівник:

Бех Іван Дмитрович - директор Інституту проблем виховання Національної академії педагогічних наук України, дійсний член НАПН України, доктор психологічних наук, професор (044) 440-60-90;

наукові консультанти:

Кириленко Світлана Володимирівна – кандидат педагогічних наук,

начальник відділу дослідження підготовки вчителів Державної наукової установи «Інституту модернізації змісту освіти»;

Вознюк Лідія Володимирівна – кандидат педагогічних наук, доцент кафедри освітнього менеджменту Дніпропетровського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти;

координатор:

Самойленко Галина Едуардівна – методист відділу дослідження підготовки вчителів Державної наукової установи «Інституту модернізації змісту освіти»;

відповідальні виконавці:

Пономаренко Галина Іванівна – директор Комунального закладу освіти «Середня загальноосвітня школа № 29» Дніпропетровської міської ради;

Перепелюк Ірина Володимирівна, заступник директора з навчально-виховної роботи, вчитель вищої категорії, вчитель історії;

Петрова Неля Миколаївна, заступник директора з виховної роботи, вчитель математики та інформатики, вчитель вищої категорії, старший вчитель;

Скиба Анна Юріївна, практичний психолог ІІ категорії.

Науковий керівник                                                                  І. Д. Бех

Директор                                                                                  Г. І. Пономаренко

Координатор                                                                           Г. Е. Самойленко